Вони вивчали юриспруденцію, справою всього життя було вивчення походження німецької мови, і вони вважаються основоположниками германістики.
Однак, вони стали всесвітньо відомими завдяки двом казковим колекціям, які були створені ,між тим, випадково: Якоб і Вільгельм Грімм, два брата, які все своє життя провели разом. Брати Грімм виросли в фінансово забезпеченій сім’ї в Гессені.
До самої смерті брати хотіли жити і працювати разом. Братів об’єднувало колекціонування казок. Обидва брати все життя пропрацювали на високих посадах.
Походження і роки навчання
Брати Якоб (1785-1863) і Вільгельм (1786-1859) Грімм походили з родини державних службовців і пасторів. У них було три брати і одна сестра, з якими вони виросли в невеликих містах Ханау і Штайнау. Батько помер в 1796 році, тому Якобу довелося зайняти посаду глави сім’ї вже у віці одинадцяти років. Тітка, яка була придворною леді гессенського електорату в Касселі, фінансово підтримувала сім’ю.
Після закінчення навчання в Касселі обидва брати почали вивчати право в Марбурзі.Батько настоював на цьому. Вільгельм закінчив навчання, а Якоб ні.
У Марбурзі їх вчитель професор Фрідріх Карл фон Савіньї мав значний вплив на обох братів, починаючи з 1803 року, як з точки зору їх академічної роботи, так і з точки зору соціальних контактів, які з’явились у братів Грімм.
Група романтизму і біль розлуки
Брати були прийняті в групу художників і вчених, яку сьогодні називають «Гейдельберзький романтизм». Серед них на початку 19-го століття були Клеменс Брентано, София Меро, Ахім фон Арнім, Беттіна Брентано, Каронила фон Гюндероде і Йозеф Геррес. Вони були представниками літературного романтизму в Німеччині.
У січні 1803 року Якоб Грімм отримав запрошення до Парижу від Савінія. Він повинен був допомогти йому з вивченням джерела. Обидва братии вже через короткий час зрозуміли, що не мають терпіння бути один без одного. І тому вони вирішили жити і працювати разом все своє життя.
Якоб написав 12 липня 1803 року: «Дорогий Вільгельм, ми більше ніколи не розлучимося,і якщо одного з нас відправлять в інше місце, то і інший попрямує за ним. Ми настільки звикли до нашої співдружності, що розлука для мене рівносильна смерті.»
Пристрасть до колекціонування
Збірник народних книжок і вивчення паризької рукопису Якобом Грімм поклали початок десятиріччю колекцій братів. Це було в 1805-1815 роках.
Разом з Ахімом фон Арнімом і Клеменсом Брентано вони працювали в 1807 році над одним з центральних літературних видань романтичного періоду: «Чарівний ріг хлопчика».
Починаючи з 1807 року, вони почали збирати казки та записувати їх з усної традиції. У 1812 році був виданий перший їх том «Дитячі і домашні казки».
У 1815 вийшов другий том. Особливу частку в колекціях займала гессенська селянка Доротея Віманн. Вона походила з родини гугенотів і могла відтворити з пам’яті більше 40 саме французьких казок.
Обидва брати не розраховували на фінансовий успіх своєї казкової колекції. Вони бачили свою роботу як службу культурної спадщини Німеччини. У ці перші два десятиліття 19-го століття вони також публікують кілька давньогерманських легенд і віршів.
Бібліотекарі, професори, політики
Між 1808 і 1815 роками Якоб Грімм працював в зміненому уряді в Вестфалії, в тому числі на короля Жерома Бонапарта, брата Наполеона, і в міністерстві закордонних справ Пруссії. З 1816 по 1829 рік обидва брати працювали бібліотекарями в Касселі. За словами Якоба Грімма, ці роки були «самим тихим, напруженим і, можливо, найбільш плідним часом» їх життя. З цієї думки вони опублікували перший том «Німецькій граматики» в 1819 році. «Німецький словник братів Грімм» як і раніше є стандартною роботою в германістиці.
Через багаторічну напруженість у відносинах з гессенських курфюрстом, Грімм перейшли в 1830 році до Геттінгенського університету. Там вони займали посади бібліотекаря і професора. З 1837 року ліберально налаштований Якоб Грімм зайнявся політикою, що привело до його звільнення з посади професора. Жером Бонапарт був тимчасовим керуючим Якоба Грімма.
У 1840 році обидва брати були покликані до Берліну прусським королем Фрідріхом Вільгельмом IV працювати членами «Академії наук» з особливою зарплатою. В результаті брати Грімм посіли високі і добре оплачуваній посади, але вони вимагали політичної скритості.
У 1848 році Якоб Грімм перейшов у Франкфуртські національні збори в церкві святого Павла в якості члена Райнпрайсшенского району Ессен-Мюльхайм.
Насичене життя
Вільгельм Грімм помер в грудні 1859 року, за два місяці до свого 74-го дня народження. Якоб помер чотири роки по тому в Берліні . Там поховані обидва брати. За домовленістю, вони працювали і жили разом все життя.
Коли сестра Лотта вийшла заміж і більше не могла доглядати домашнє господарство, Вільгельм Грімм одружився на своїй колишній сусідці Генріетті Доротеї Вільд, дочці фармацевта. Цей шлюб забезпечив звичайне спільне проживання братів до самої смерті.
Автор: Клавдія Белеманн. Glebov.
