[:uk-ua]
Винахідник AGI: Марк Губруд і попередження про майбутнє
У світі технологій, де терміни часто стають міфічними символами, є одна історія, яку варто знати. AGI — загальний штучний інтелект — це не просто концепція, це термін, який змінив ландшафт досліджень та інвестицій. Але мало хто знає, хто його придумав.
У 1997 році Марк Губруд, дослідник у галузі нанотехнологій та безпеки, опублікував статтю, де вперше використав абревіатуру AGI. Його робота була зосереджена на ризиках, пов’язаних з автономними машинами та нанотехнологіями, здатними приймати рішення без втручання людини. Губруд попередив про гонку озброєнь і етичні дилеми, які можуть виникнути з розвитком таких технологій.
Проте його стаття стала переломною. У 2000-х роках інші дослідники, такі як Бен Герцель і Шейн Легг, зіткнувшись з ідеєю AGI, вирішили використовувати цей термін, який, на їхню думку, краще передає концепцію інтелекту, здатного виконувати широкий спектр завдань, а не обмежені функції.
AGI швидко став стандартом. До 2010 року провідні компанії та дослідницькі лабораторії вже використовували цей термін. Інвестиції в штучний інтелект стрімко зросли, а дебати про його потенціал і ризики стали основною темою технологічного дискурсу.
Марк Губруд залишився в тіні. Він продовжує писати про безпеку ШІ та нанотехнологій, але його внесок залишається неоціненним. Його застереження, здається, відійшли на задній план у шаленому технологічному прогресі. Проте його внесок у формування концепції AGI та її етичних аспектів неоціненний.
Досліджуючи історію AGI, важливо пам’ятати не лише про технічний прогрес, а й про голоси, які попереджають про наслідки. Марк Губруд є одним із таких голосів, чиє «винахід» терміну AGI відкрило двері в нову еру, сповнену як обіцянок, так і викликів.
[:] [:ru-ru]
Изобретатель AGI: Марк Губруд и предупреждение о будущем
В мире технологий, где термины часто становятся мифическими символами, есть одна история, которую стоит знать. AGI — общий искусственный интеллект — это не просто концепция, это термин, который изменил ландшафт исследований и инвестирования. Но мало кто знает, кто его придумал.
В 1997 году Марк Губруд, исследователь в области нанотехнологий и безопасности, опубликовал статью, где впервые использовал аббревиатуру AGI. Его работа была сосредоточена на рисках, связанных с автономными машинами и нанотехнологиями, способными принимать решения без вмешательства человека. Губруд предупреждал о гонке вооружений и этических дилеммах, которые могут возникнуть с развитием таких технологий.
Однако его статья стала поворотным моментом. В 2000-х годах другие исследователи, такие как Бен Герцель и Шейн Легг, столкнувшись с идеей AGI, решили использовать этот термин, который, по их мнению, лучше передавал концепцию интеллекта, способного выполнять широкий спектр задач, а не ограниченные функции.
AGI быстро стал стандартом. К 2010 году термин уже использовали ведущие компании и исследовательские лаборатории. Инвестиции в ИИ взлетели, а споры о его потенциале и рисках стали главной темой технологического дискурса.
Марк Губруд остался в тени. Он продолжает писать о безопасности ИИ и нанотехнологий, но его заслуга остается неоценимой. Его предупреждения, кажется, ушли на второй план в лихорадке технологического прогресса. Однако его вклад в формирование понятия AGI и его этических аспектов неоценим.
Изучая историю AGI, важно помнить не только о технических достижениях, но и о голосах, которые предупреждают о последствиях. Марк Губруд — один из таких голосов, чье «изобретение» термина AGI открыло двери в новую эпоху, полную как надежд, так и вызовов
[:] [:pl]
Wynalazca AGI: Mark Gubrud i przestroga na przyszłość
W świecie technologii, gdzie terminy często stają się mitycznymi symbolami, warto poznać jedną historię. AGI – sztuczna inteligencja ogólna – to nie tylko koncepcja, to termin, który zmienił krajobraz badań i inwestycji. Ale niewiele osób wie, kto to wymyślił.
W 1997 roku Mark Gubrud, badacz z zakresu nanotechnologii i bezpieczeństwa, opublikował artykuł, w którym po raz pierwszy użył akronimu AGI. Jego prace skupiały się na zagrożeniach związanych z maszynami autonomicznymi i nanotechnologiami zdolnymi do podejmowania decyzji bez interwencji człowieka. Gubrud ostrzegał przed wyścigiem zbrojeń i dylematami etycznymi, które mogą pojawić się wraz z rozwojem takich technologii.
Jednak jego artykuł był punktem zwrotnym. W pierwszej dekadzie XXI wieku inni badacze, tacy jak Ben Goertzel i Shane Legg, stając przed koncepcją AGI, zdecydowali się użyć tego terminu, który ich zdaniem lepiej oddawał koncepcję inteligencji zdolnej do wykonywania szerokiego zakresu zadań, a nie ograniczonych funkcji.
AGI szybko stało się standardem. Do 2010 roku wiodące firmy i laboratoria badawcze już używały tego terminu. Inwestycje w sztuczną inteligencję gwałtownie wzrosły, a debaty na temat jej potencjału i zagrożeń stały się głównym tematem dyskursu technologicznego.
Mark Gubrud pozostawał w cieniu. Nadal pisze o bezpieczeństwie sztucznej inteligencji i nanotechnologii, ale jego wkład pozostaje nieoceniony. Wydaje się, że w szale postępu technologicznego jego ostrzeżenia zeszły na dalszy plan. Jednak jego wkład w kształtowanie się koncepcji AGI i jej aspektów etycznych jest nieoceniony.
Badając historię AGI, należy pamiętać nie tylko o postępie technicznym, ale także o głosach ostrzegających przed konsekwencjami. Mark Gubrud jest jednym z takich głosów, którego „wynalezienie” terminu AGI otworzyło drzwi do nowej ery pełnej obietnic i wyzwań.
[:]
