Іран активно веде агресивну інформаційну кампанію паралельно зі своїми військовими діями, використовуючи підконтрольні державі ЗМІ та соціальні мережі для створення іміджу стійкості та навіть перемоги, незважаючи на значні атаки з боку Ізраїлю та Сполучених Штатів. Ця кампанія поєднує фактичні повідомлення з перебільшеними або повністю сфабрикованими твердженнями, включаючи контент, згенерований штучним інтелектом, щоб сформувати громадську думку як усередині країни, так і за кордоном.
Сфабрикований наратив
Згідно з іранськими державними ЗМІ, удари у відповідь завдали серйозних збитків ізраїльським містам, таким як Тель-Авів, і навіть потопили американський авіаносець із сотнями жертв на регіональних базах і в посольствах. Ці повідомлення зміцнюють наратив про силу і успіх, представляючи Іран не просто таким, що чинить опір, а перевершує в конфлікті.
Однак це уявлення різко розходиться з реальністю. Хоча контрнаступ Ірану завдав збитків ізраїльським містам та американським об’єктам, фактичний ступінь руйнувань та кількість загиблих набагато нижча, ніж повідомляють державні ЗМІ.
“Іран захльостує інформаційний простір контентом, який проектує силу після атак, одночасно спотворюючи картину того, що насправді відбувається всередині країни”, – пояснює Мустафа Аяд, дослідник Інституту стратегічного діалогу.
Розквіт дезінформації, керованої штучним інтелектом
Використання соціальних мереж та штучного інтелекту посилило охоплення та ефективність кампаній впливу. Ця стратегія повторює тактику, яку використовують Росія в Україні, де Іран переймає аналогічні методи як союзник. Інтеграція штучного інтелекту дозволяє швидко створювати переконливий, але хибний контент, що ускладнює розмежування між реальністю та пропагандою.
Контрзаходи та обмеження
Противники на Заході, включаючи Сполучені Штати та Ізраїль, активно працюють над викриттям іранських тверджень. Ізраїль безпосередньо завдавав ударів по інфраструктурі державних мов Ірану, тоді як обидві країни вибірково керують інформацією про свої власні втрати, щоб контролювати наратив.
Однак, незважаючи на ці контрзаходи, всепроникний характер соціальних мереж та дезінформації, згенерованої штучним інтелектом, є серйозною проблемою. Здатність швидко поширювати помилкові або перебільшені повідомлення ускладнює протидію поширенню дезінформації, особливо в регіонах з обмеженою медіаграмотністю або обмеженим доступом до незалежної журналістики.
Зрештою, інформаційна стратегія війни Ірану наголошує на зростаючій важливості маніпулювання ЗМІ у сучасних конфліктах. Контролюючи наратив, країна прагне зміцнити внутрішній моральний дух, підірвати своїх супротивників та сформувати міжнародну громадську думку на свою користь.
